Конфліктологія в професійній діяльності

Спеціальність: Професійна освіта (Цифрові технології)
Код дисципліни: 6.015.39.E.067
Кількість кредитів: 4.00
Кафедра: Педагогіка та інноваційна освіта
Лектор: к.психол. н., доцент, доцент кафедри ПІО Терлецька Юліана Миронівна
Семестр: 7 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Метою вивчення навчальної дисципліни “Конфліктологія в професійній діяльності” є формування у здобувачів вищої освіти знань про сутність і зміст різних типів конфліктів, які виникають під час професійної діяльності у школі, причини їх виникнення, особливості їх перебігу на різних етапах – передконфліктної стадії, конфліктної взаємодії, стадії розв’язання та післяконфліктній стадії, а також основні стратегії та психолого-педагогічні заходи щодо їх уникнення й розв’язання у шкільному середовищі.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування та розвиток у студентів компетентностей: Інтегральна компетентність: Здатність розв’язувати складні спеціалізовані завдання та практичні проблеми під час професійної діяльності у галузі професійної освіти, що пов’язані із застосуванням теорії та методики професійного навчання і виховання, відбором засобів навчання та виховання з урахуванням вимог сучасної освіти та ринку праці і характеризується комплексністю та невизначеністю умов; загальних: ЗК9. Здатність бути критичним і самокритичним. фахових: ФК3.Здатність демонструвати уміння ефективно поєднувати інформаційні та педагогічні технології у практиці викладання; забезпечувати управління (спрямування) процесів навчальної або виробничої (трудової) діяльності та виховання і розвиток особистості. ФК6.Здатність продемонструвати знання сучасних методів розробки інформаційних систем.
Результати навчання: ПР 05. Володіти культурою мовлення, обирати оптимальну комунікаційну стратегію у спілкуванні з групами та окремими особами. ПР 07. Аналізувати та оцінювати ризики, проблеми у професійній діяльності й обирати ефективні шляхи їх вирішення. АіВ4. Здатність демонструвати розуміння основних засад охорони праці та безпеки життєдіяльності та їх застосування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: • Психологія, • Теорія і методика виховання.
Короткий зміст навчальної програми: Розвиток конфліктології як наукової дисципліни та її значення. Джерела, причини, типи і функції конфлікту. Методи конфліктології. Теорії конфліктів до кінця першої половини ХХ століття. Теорії конфліктів другої половини ХХ століття - початку ХХІ століття. Динаміка конфлікту в професійному середовищі. Етапи перебігу конфлікту. Особливості динаміки конфлікту на кожному етапі. Шляхи, методи і засоби запобігання конфлікту. Особливості регулювання конфлікту. Стратегії розв`язання конфлікту. Внутрішньоособистісний конфлікт. Попередження та розв`язання внутрішньоособистісного конфлікту. Міжособистісні конфлікти. Стратегії та особливості розв`язання міжособистісних конфліктів. Групові та міжгрупові конфлікти в професійному середовищі. Стратегії і характер перебігу конфліктів у шкільному середовищі.
Опис: Тема 1. Розвиток конфліктології як наукової дисципліни та її значення Тема 2. Теорії конфліктів Тема 3. Динаміка конфлікту в професійному середовищі Тема 4. Проблеми запобігання, регулювання та розв`язання конфліктів Тема 5. Внутрішньоособистісний конфлікт у професійному середовищі Тема 6. Міжособистісні конфлікти у професійному середовищі Тема 7. Групові та міжгрупові конфлікти у професійному середовищі Тема 8. Вплив масових конфліктів на конфліктність у професійному середовищі Сз 1. Тема 1. Загальна характеристика конфлікту як явища сз 2. Тема 2. Статична й динамічна характеристика конфлікту в професійному середовищі Сз 3. Тема 3. Управління конфліктами в професійному середовищі Сз 4. Тема 4. Запобігання, регулювання і розв`язання внутрішньоособистісного конфлікту Сз 5. Тема 5. Природа і характер міжособистісних конфліктів Сз 6. Тема 6. Характеристика та аналіз групових і міжгрупових конфліктів
Методи та критерії оцінювання: Методами діагностики результатів навчання студентів з навчальної дисципліни «Конфліктологія в професійній діяльності» є такі: 1) усне опитування; здійснюється під час лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних занять з метою виявлення рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь, а також під час заліку й складанні його перед комісією (за теоретичним матеріалом); 2) письмовий контроль (реферати; письмові експрес-опитування; контрольні роботи, письмові відповіді) та усні відповіді; 3) побічне спостереження: під час семінарських та практичних занять, рольових та ділових ігор та ін.; 4) дискусії: під час семінарських, практичних та індивідуально-консультативних занять, колоквіумів; 5) педагогічне тестування (використання педагогічних тестів у ВНС).
Критерії оцінювання результатів навчання: Диференційований залік, бали й оцінка за який виставляються на останньому в семестрі занятті з даної навчальної дисципліни на основі балів за поточний контроль (80 балів) та виконання контрольної роботи (20 балів). Критерії оцінки рівня засвоєння студентами знань, навичок і вмінь під час ПК за еквівалентною десятибальною шкалою: 5 е/балів – студент глибоко і міцно засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, вільно й логічно його викладає, з можливих варіантів вибирає найкращу відповідь, доцільно використовує літературні джерела. Точно встановлює причинно-наслідкові зв’язки між предметами і явищами, адекватно аналізує й синтезує зв’язки між ними під різними кутами і у різній площині, вміє розкрити загальні закономірності розвитку і зміни явища. Добре знає характеристики даного явища чи предмету, особливості його функціонування й прояву, хоча може допустити 1-2 неточності, які не впливають на кінцевий результат. Вміє на необхідному рівні й творчо переносити теоретичні знання у площину практики. Робить правильні індуктивні та дедуктивні висновки. У кількісному вимірі студент відмінно знає 88-100% навчального матеріалу чи правильно виконав 88-100% завдань від загального обсягу. 4 е/балів – студент у цілому знає програмний матеріал, по суті викладає його, включаючи розрахунки, аргументи і докази , але висвітлює його не повно, без чіткої логіки і послідовності. При можливості вибору відповіді із кількох варіантів – вибирає правильну, але не завжди найкращу; правильно застосовує теоретичні положення при розв’язанні практичних завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання, знає алгоритм розв’язання завдання. В цілому добре розрізняє різні явища, предмети і факти, майже точно розкриває їхні особливості функціонування чи прояву. Але, аналізуючи явища і процеси, при встановленню причинно-наслідкових зв’язків між ними, допустив дві-чотири неістотні помилки; не достатньо повно інтерпретує розвиток даного явища, його вплив на інші процеси. Загалом, вміє застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних завдань. У кількісному вимірі студент добре знає 70-87% навчального матеріалу чи правильно виконав 70-87% завдань від загального обсягу. 3 е/бали – студент знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточності й помилок, обирає недостатньо чіткі формулювання, спростовує теоретичні положення, порушує послідовність у розкритті явища чи предмета, алгоритм їхнього функціонування, але задовільно знає основні поняття, сутність і зміст явищ та предметів, зв’язків між ними. Проте, не може всебічно й глибоко проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки, зробити повноцінних висновків. Загалом виявив посередні знання навчального матеріалу, недостатньо аргументовані відповіді, недостатнє застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних завдань, неточності і помилки, які не значно вплинули на характеристику даного явища чи предмета, а також умови їх прояву, розвитку, застосування. У кількісному вимірі студент знає 50-69% навчального матеріалу чи правильно виконав 50-69% завдань від загального обсягу. 2 е/бали – студент знає лише частину навчального матеріалу (31-49% від загального обсягу), плутається у відповіді, робить істотні помилки у розкритті предметів та явищ і причинно-наслідкових зв’язків між ними, але частково розкриває сутність. Не зробив висновків, а також не вміє переносити знання у площину практики. При розв’язуванні завдань допустив грубі помилки, що змінили чи викривили кінцевий результат. У кількісному вимірі студент знає 31-49% навчального матеріалу чи правильно виконав 31-49% завдань від загального обсягу. 1 е/бал – студент у цілому поверхово знає лише окремі фрагменти навчального матеріалу (11-30%), до кінця правильно не відповідає на жодне питання, але у своїй відповіді намагається, виходячи зі здорового глузду, правильно пояснити хоч деякі явища; не вміє пояснити наявні причинно-наслідкові зв’язки між ними хоча може й назвати окремі з них. Не вміє теоретичні знання пов’язати з практикою. При розв’язанні завдань робить помилки, які на 70-90% спотворюють кінцевий результат. У кількісному вимірі студент знає лише 11-30% навчального матеріалу чи правильно виконав 11-30% завдань від загального обсягу. 0 е/балів – студент зовсім не знає навчального матеріалу, не відповів на жодне запитання, хоча й робив спробу, висловлюючи щось схоже до знань. При розв’язанні завдань допустив помилки, які повністю спотворили кінцевий результат. У кількісному вимірі студент виконав 0-10% завдань від загального обсягу. Оцінювання знань і вмінь студентів за ПК за 100-бальною шкалою.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: Оцінювання знань і вмінь студентів за ПК за 100-бальною шкалою. Оцінювання знань і вмінь студентів здійснюється під час лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних та за виконання контрольної роботи. Контрольна робота (одна) виконується письмово (комп’ютерний набір) й оцінюється максимально у 20 балів. Критерії оцінювання контрольних питань розробляються окремо, згідно з рекомендаціями кафедри. На останньому практичному (семінарському) занятті у семестрі в журналі обліку поточної успішності та відвідування студентів, науково-педагогічний працівник виставляє підсумкові бали (диференційований залік) на основі балів (табл. 6.1), отриманих під час лекційних, практичних, семінарських та індивідуально-консультативних занять (80 балів) і контрольної роботи (20 балів) за 100-бальною шкалою.
Рекомендована література: 1. Тихомирова Є.В., Постоловський С.Р. Конфліктологія та теорія переговорів: Підручник. – 2-ге вид., випр. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2008. – 240 с. 2. Конфліктологія: [Підручник для студентів вищ. навч. закл. юрид. спец.] / Л.М. Герасіна, М.І. Панов, Н.П. Осіпова та ін.– Харків: Право, 2002. – 256 с. 3. Пірен М. Конфлікт і управлінські ролі (соціо-психологічний аналіз). – К.: Вид-во УАДУ, 2000. – 200 с.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).