Практика за темою магістерської кваліфікаційної роботи
Спеціальність: Комп'ютерні системи управління рухомими об'єктами (автомобільний транспорт)
Код дисципліни: 7.122.07.O.013
Кількість кредитів: 7.50
Кафедра: Комп'ютеризовані системи автоматики
Лектор: Мищишин В.М.
Семестр: 3 семестр
Форма навчання: денна
Завдання: Основними завданнями дослідницької практики є:
- здобуття дослідницьких навичок у виконанні конструкторських робіт по проектуванню, програмуванню і організації виробництва комп’ютерних систем управління рухомими об’єктами (автомобільний транспорт);
- вивчення процесів технологічної підготовки виробництва, а також технології виробництва засобів комп’ютерних систем управління рухомими об’єктами (автомобільний транспорт);
- ознайомлення з сучасними досягненнями і перспективами розвитку науки і техніки в галузі комп’ютерних систем управління рухомими об’єктами (автомобільний транспорт);
- здобуття навичок у програмуванні, налагодженні засобів автоматики і систем управління та їх експлуатації;
- закріплення і засвоєння навичок науково-дослідної роботи, планування та проведення експерименту.
Результати навчання: У результаті проходження практики студенти повинні отримати нові знання та уміння, що передбачені програмою підготовки бакалаврів за спеціальністю 122 Комп’ютерні науки.
Знання (ЗН):
1) ґрунтовні знання наукових понять, теорій і методів, необхідних для дослідження та синтезу автомобільних систем керування та вбудованих систем інтернету речей;
3) знання методів та засобів оброблення сигналів та зображень, основних підходів перетворення сигналів з однією області в іншу, методів та засобів здійснення цифрової фільтрації та стискання сигналів та зображень;
4) знання технічних та програмних засобів для аналізу та синтезу автомобільних систем керування та вбудованих систем інтернету речей;
6) знати принципи побудови та функціонування електронних системи керування автомобілів, дистанційних системи керування автомобілів, мультиплексних автомобільних систем;
8) знання моделей інформаційних потоків, сховищ і просторів даних, баз знань з використанням діаграмної техніки і стандартів розроблення інформаційних систем обчислюваних функцій.
Уміння (УМ):
1) вміти використовувати сучасні методи програмування та інструментальні засоби для дослідження доцільності впровадження автомобільних систем керування та вбудованих систем інтернету речей з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів;
2) вміти застосовувати знання і розуміння для задач аналізу та синтезу спеціалізації;
3) вміти використовувати багатоканальні цифрові осцилографи та діагностичні сканери для дослідження електронних систем керування автомобіля.
Комунікація (КОМ):
1) уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською);
2) здатність використання різноманітних методів, зокрема інформаційних технологій, для ефективного спілкування на професійному та соціальному рівнях.
Автономія і відповідальність (АіВ):
1) здатність адаптуватись до нових ситуацій та приймати відповідні рішення;
3) здатність відповідально ставитись до виконуваної роботи та досягати поставленої мети з дотриманням вимог професійної етики;
4) здатність демонструвати розуміння основних засад охорони праці та безпеки життєдіяльності та їх застосування.
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: 1. Планування експерименту та опрацювання результатів досліджень
Короткий зміст навчальної програми: Переддипломна практика є одним з етапів підготовки молодих спеціалістів і органічно пов'язана з попереднім і наступним етапами навчання в університеті. Використовуючи знання, отримані в університеті, студент-практикант поглиблює і конкретизує їх в практичній роботі на виробництві і здобуває досвід по проектуванню необхідний для виконання дипломного проекту (роботи) та магістерської кваліфікаційної роботи в подальшій інженерній діяльності.
Опис: Дослідницька практика є одним з етапів підготовки молодих спеціалістів і органічно пов'язана з попереднім і наступним етапами навчання в університеті.
Характер роботи студента-практиканта під час практики в міру можливості повинен відповідати роботі, яку він виконуватиме після закінчення університету (науково-дослідна робота в лабораторії, робота конструктора, технолога, програміста тощо.).
Під час практики особлива увага повинна бути приділена вивченню і дотриманню правил охорони праці і протипожежної безпеки. Кожний студент повинен пройти інструктаж (первинний і на кожному конкретному робочому місці), що має бути оформлено документально. Студенти повинні ознайомитися з умовами праці в основних виробничих підрозділах, організаційно-технічними заходами, що стосуються охорони праці. Особливу увагу необхідно приділити питанням охорони праці при роботі з електроустановками, пожежній безпеці. Необхідно також ознайомитися з станом охорони навколишнього середовища, зокрема, з проблемами забруднення атмосфери і води відходами підприємства, методами очищення повітря і води, багатократного використання води для промислових потреб, правовими аспектами охорони природи.
Індивідуальні завдання включаються в програму практики з метою надбання студентами умінь та навичок самостійного розв'язання виробничих наукових або організаційних завдань.
Приблизний перелік індивідуальних завдань:
дослідження комп’ютерних систем управління рухомими об’єктами (автомобільний транспорт) їх алгоритмічного та програмного забезпечення; дослідження процесів технологічної підготовки виробництва та систем їх автоматизації; дослідження роботи обладнання та процесів автоматизованого монтажу електронних блоків; аналіз структурних схем складання приладів і пристроїв автоматики з метою їх раціоналізації та оптимізації; розробка структурних схем складання окремих складальних одиниць; оцінка технологічності окремих блоків та приладів; розрахунок електричних схем окремих вузлів приладів; розробка конструкції окремих вузлів приладів; дослідження процесів підготовки елементів до монтажу механізованим та автоматизованим способом; дослідження процесів електромонтажу електронних блоків; дослідження систем автоматизованого контролю та діагностики приладів; дослідження схем, конструкцій та особливостей використання сучасних мікропроцесорних засобів автоматики; дослідження експериментальних методів оптимізації параметрів налаштування автоматичних регуляторів; дослідження структури, алгоритмічного та програмного забезпечення локальних управляючих обчислювальних мереж; розробка програм управління для автоматичних систем, реалізованих на основі логічних та регулюючих мікропроцесорних контролерів; моделювання автоматичних систем управління та їх елементів.
Зміст індивідуальних завдань конкретизується під час проходження практики керівниками від навчального закладу і бази практики. Результати, отримані студентом при виконанні індивідуального завдання, можуть бути використані для виконання магістерської кваліфікаційної роботи, у підготовці доповідей на конференціях або написанні статей.
Методи та критерії оцінювання: Підсумки практики підводяться у процесі складання спеціалістом заліку перед комісією, яка призначається завідувачем кафедри. При цьому береться до уваги характеристика студента, дана йому керівником практики від підприємства. Диференційована оцінка з практики враховується порівно з іншими оцінками, які характеризують успішність спеціаліста.
Критерії оцінювання результатів навчання: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Мичуда З.Р Логарифмічні аналого-цифрові перетворювачі - АЦП
майбутнього. Наукове видання, Л.: Простір, 242 с, 2002.
2. Бучма І.М. Мікропроцесорні пристрої. НУ "Львівська політехніка",
Львів.-2005.-235с.
3. Самотий В.В. Математичне моделювання стаціонарних процесів
електромагнетних перетворювачів систем керування. Львів: Фенікс, 1997.
-170 с.
4. Наконечний А.Й. Теорія малохвильового (шауеіеі) перетворення та її
застосування. Львів, Фенікс, 2001. - 278 с.
5.Алексієв В.О. Система ОгСАВ для проектування електронних пристроїв мехатронічних комплексів: Навчально-методичний посібник. - Харків: ХНАДУ, 2006. - 160 с.
6. Галай М. В. Теорія автоматичного керування: навчальний посібник для технічних вузів, Полтава: ПНТУ, 2002. - 454 с. Шульга О.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою:
вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112
E-mail: nolimits@lpnu.ua
Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).