Історія державності та культури України

Спеціальність: Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології
Код дисципліни: 6.174.00.O.012
Кількість кредитів: 3.00
Кафедра: Історія, музеєзнавство і культурна спадщина
Лектор: к. іст. н., доц. Барановська Н.М.
Семестр: 2 семестр
Форма навчання: денна
Мета вивчення дисципліни: Мета вивчення навчальної дисципліни створення сприятливих умов для особистісного розвитку особистості студентів у процесі формування активної громадянської позиції і почуття відповідальності у суспільстві. Курс має потенційні можливості стати чинником примирення різних моделей історичної пам’яті, засобом конструктивного суспільного діалогу про минулі та сучасні проблеми суспільного розвитку, інтеграції та консолідації українського суспільства. Ця дисципліна стимулює розвиток у студентів критичного мислення і аналізу та адекватної оцінки історико-культурної інформації, мотивації та самоідентифікації особистості на основі пізнання історії, культурної та наукової спадщини суспільства.
Завдання: Вивчення навчальної дисципліни передбачає формування у студентів необхідних компетентностей: - інтегральна (ІНТ): - здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, що характеризуються комплектністю та невизначеністю умов, під час професійної діяльності у галузі автоматизації та приладобудування, або у процесі навчання, що передбачає застосування теорій та методів галузі. - загальних (ЗК): ЗК3. Базові уявлення про основи філософії, політології, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей, знання економіки, розуміння причинно-наслідкових зв’язків розвитку суспільства й уміння їх використовувати у професійній і соціальній діяльності. ЗК13. Уміння ефективно спілкуватися на професійному та соціальному рівнях. - фахових (ФК): ФК14. Здатність розуміти і враховувати соціальні, екологічні, етичні, економічні аспекти, вимоги охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки під час формування технічних рішень.
Результати навчання: Здатність продемонструвати розуміння впливу технічних рішень в суспільному, економічному, соціальному і екологічному контексті. Поєднувати теорію і практику, а також приймати рішення та виробляти стратегію діяльності для вирішення завдань спеціальності з урахуванням загальнолюдських цінностей, суспільних, державних і виробничих інтересів. Уміння спілкуватись, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою та однією з іноземних мов (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською).
Необхідні обов'язкові попередні та супутні навчальні дисципліни: Шкільний курс з історії України; Українська мова (за професійним; спрямуванням) Філософія; Іноземна мова за професійним спрямуванням; Соціологія
Короткий зміст навчальної програми: У контексті сучасних інтеграційних процесів в українському суспільстві вивчення студентами базових напрямів НУ «Львівська політехніка» навчальної дисципліни «Історія державності, науки та культури України» передбачає набуття ними громадянської та соціокультурної компетентності як інтегративної якості світоглядного самовизначення особистості, забезпечуючи її професійну та громадянську самореалізацію у сучасному суспільстві. Проблеми історії науки та технічної освіти є важливою складовою курсу, що забезпечує можливість майбутніх фахівців ознайомитися із здобутками минулих поколінь для гармонійного розвитку суспільства в контексті системи “природа-людина-техніка”. Наукові та технічні досягнення володіють унікальним потенціалом впливу на темпи розвитку людства, сприяє процесам трансформації суспільства, стимулює соціально-економічні зміни, що визначають вектор розвитку цивілізації. Підготовлені фахівці мають змогу отримати стале відчуття приналежності до національної спільноти, навчаються приймати самостійні рішення, здійснювати зважений вибір, прогнозувати розвиток науки і суспільства у майбутньому. Розглядаються питання про територію, склад та ідентичність населення українських земель в історичній ретроспективі, генезу українського державотворення у середньовіччі і ранньомодерний час, суперечливі питання українського державотворення та форми української державності в ХХ ст., спротив народу тоталітарним режимам в ХХ ст., українські землі як частину європейського полікультурного простору в X-XIX ст., культурні процеси на українських землях в новітню добу, символічний простір міста та його культуру, історію науки і технічної освіти на українських землях, історію Львівської політехніки як освітнього та наукового центру, історію розвитку енергетики України, роль енергетики в економічній політиці Російської та Австро-Угорської імперій, розвиток енергетики України в XX ст., проблеми розвитку науки та техніки України в ХХ – на початку ХХІ ст., енергетику як інструмент внутрішньої та зовнішньої політики СРСР (на прикладі УСРР – УРСР), українську енергетику в персоналіях.
Опис: Територія, склад та ідентичність населення українських земель в історичній ретроспективі Ґенеза українського державотворення у Середньовіччі і Ранньомодерний час Суперечливі питання українського державотворення. Людина і спротив тоталітарним режимам у ХХ ст. Українські землі як частина європейського полікультурного простору в Х-ХІХ ст. Культурні процеси на українських землях в новітню добу. Символічний простір міста та його культура. Історія науки і технічної освіти на українських землях. Енергетика в економічній політиці Російської та Австро-Угорської імперій. Енергетика в соціокультурному розвитку України радянського періоду та в роки незалежності (20-і рр. ХХ ст- поч. ХХІ ст.)
Методи та критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 45 балів (опитування. презентації, відповіді усні, письмові); підсумковий контроль – 55 балів (екзамен) включно із творчою роботою «Історія моєї родини на тлі історико-культурних процесів XX - початку XXI ст.».
Критерії оцінювання результатів навчання: доповідь 5 – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – правильне користування поняттєвим та термінологічним апаратом; – культура мовлення (грамотність, логічність і послідовність викладу); – рівень осмисленості знань – вмінням формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. рецензування, опонування 3 – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – вміння опонувати та рецензувати; – вміння аргументувати власні судження та висновки під час наукової дискусії. доповнення 1 – науково обґрунтоване твердження, яке розкриває суть явищ, процесів, закономірностей. письмова відповідь під час аудиторної самостійної роботи 5 – правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність знань; – якість знань – їх повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність; – сформованість загально-навчальних та предметних умінь і навичок – вміння інтегрувати та синтезувати знання з окремих змістовних модулів та тем – розкриття причинно-наслідкових зв’язків між явищами, процесами; – рівень осмисленості знань – вміння формулювати самостійні оціночні судження та теоретичні висновки. експрес –опитування 0,5 – коротка правильна відповідь без додаткової аргументації. Індивідуальне завдання на тему: «Історія моєї родини на тлі культурно-історичних процесів ХХ –початку ХХІ ст.» 10 1) Повнота викладу – актуальність, інформативна новизна; охоплення аналізом більше трьох поколінь своєї родини (по батьківській чи материнській лінії), відстеження змін кожного покоління, ідентичності, досвіду, цінностей, способів прийняття рішень родинної ваги; що саме і чому мало формуючий вплив на Ваше покоління, завдяки чому Ви відрізняєтесь від своїх батьків (вага в оцінці завдання – 2 бали). 2) Аналіз – глибина, переконливість та послідовність аргументів, вміння правильно аналізувати і порівнювати факти, в яких Ваші родинні історії накладаються на події в історії свого народу (вага в оцінці завдання – 2 бали). 3) Стиль викладу – текст має бути авторським, автентичним, без елементів плагіату та копіювання чужих текстів. Необхідно добре сформулювати дослідницькі питання, факти подати у вигляді живої, цікавої, логічної розповіді. Зробити короткий і чіткий підсумок (вага в оцінці завдання – 3 бали). 4) Джерельна база – спробуйте залучити до написання, як більше джерельного матеріалу. Йдеться, як про усну бесіду з родичами та знайомими, так і про писемні джерела (листи, щоденники, спогади, свідоцтва про народження, шлюб, фото матеріали, документи про якусь діяльність – трудова книжка, членський квиток якоїсь організації, військовий квиток, документи про призначення на роботу, посаду, газети де висвітлено діяльність родичів тощо). Також можете користуватись книгами з історії рідного села, містечка чи міста, де можливо є згадки про представників Вашої родини (вага в оцінці завдання – 3 бали).
Порядок та критерії виставляння балів та оцінок: 100–88 балів – («відмінно») виставляється за високий рівень знань (допускаються деякі неточності) навчального матеріалу компонента, що міститься в основних і додаткових рекомендованих літературних джерелах, вміння аналізувати явища, які вивчаються, у їхньому взаємозв’язку і роз витку, чітко, лаконічно, логічно, послідовно відповідати на поставлені запитання, вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 87–71 бал – («добре») виставляється за загалом правильне розуміння навчального матеріалу компонента, включаючи розрахунки , аргументовані відповіді на поставлені запитання, які, однак, містять певні (неістотні) недоліки, за вміння застосовувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 70 – 50 балів – («задовільно») виставляється за слабкі знання навчального матеріалу компонента, неточні або мало аргументовані відповіді, з порушенням послідовності викладення, за слабке застосування теоретичних положень під час розв’язання практичних задач; 49–26 балів – («не атестований» з можливістю повторного складання семестрового контролю) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння застосувати теоретичні положення під час розв’язання практичних задач; 25–00 балів – («незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням) виставляється за незнання значної частини навчального матеріалу компонента, істотні помилки у відповідях на запитання, невміння орієнтуватися під час розв’язання практичних задач, незнання основних фундаментальних положень.
Рекомендована література: 1. Аркуша О., Кондратюк К., Мудрий М., Сухий О. Час народів. Історія України XIX століття. – Львів, 2016. 2. Бойко О. Історія України. – К., 2012. 3. Брехуненко В. Східна брама Європи. – К., 2014. 4. Вербицька П.В та ін. Історія України: суспільство, культура, державність. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. 5. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ – початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. – Львів, 2000. 6. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К., 2019. 7. Ісаєвич Я. Галицько-Волинська держава. – Львів, 1999. 8. Історія Львова. У трьох томах / Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. Львів : Центр Європи, 2006. 9. Історія української культури / За ред. І.Я.Хоми. – Львів, 2013. 10. Конквест Р. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. Київ: Либідь, 1993. 11. Кульчицький С.В. Історичне місце української радянської державності. – К., 2002. 12. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011. 13. Патриляк І.К. “Перемога або смерть”: український визвольний рух у 1939-1960-х рр. Львів: Часопис, 2012. 14. Плохій С. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності. – Харків, 2018. 15. Плохій С. Походження слов’янських націй. Домодерні дентичності в Україні, Росії та Білорусі. – К., 2015. 16. Посацький Б. С. Простір міста і міська культура (на зламі ХХ – ХХІ ст.). Львів, 2007. 17. Снайдер Т. Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним: монографія. Київ: Грані-Т, 2011. 18. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006. 19. Збожна О.М. Основи технології . К.: Кондор, 2011. — 498 с. 20. Applebaum A. Red Famine: Stalin's War on Ukraine. – Penguin Randomhouse, 2017.
Уніфікований додаток: Національний університет «Львівська політехніка» забезпечує реалізацію права осіб з інвалідністю на здобуття вищої освіти. Інклюзивні освітні послуги надає Служба доступності до можливостей навчання «Без обмежень», метою діяльності якої є забезпечення постійного індивідуального супроводу навчального процесу студентів з інвалідністю та хронічними захворюваннями. Важливим інструментом імплементації інклюзивної освітньої політики в Університеті є Програма підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників та навчально-допоміжного персоналу у сфері соціальної інклюзії та інклюзивної освіти. Звертатися за адресою: вул. Карпінського, 2/4, І-й н.к., кімн. 112 E-mail: nolimits@lpnu.ua Websites: https://lpnu.ua/nolimits https://lpnu.ua/integration
Академічна доброчесність: Політика щодо академічної доброчесності учасників освітнього процесу формується на основі дотримання принципів академічної доброчесності з урахуванням норм «Положення про академічну доброчесність у Національному університеті «Львівська політехніка» (затверджене вченою радою університету від 20.06.2017 р., протокол № 35).